Короткий огляд

У листопаді 2013 р. уряд України вирішив відмовитися від угоди, яка б сприяла зміцненню зв’язків з ЄС, що викликало масштабні акції протесту. У березні 2014 р. вибухнув конфлікт у зв’язку з односторонньою анексією Криму Росією, що призвело до першої хвилі переміщення населення. Незабаром після цього відбулася друга хвиля переміщення внаслідок сепаратистських наступів на Донбасі. У вересні 2014 р. у Мінську було досягнуто згоди про припинення вогню (Мінськ-1). Проте, на початку 2015 р. спалахнули нові сутички, що зумовило третю хвилю переміщення. У лютому 2015 р. було підписано другу Мінську угоду про припинення бойових дій (Мінськ-2).

Постійні порушення домовленостей про припинення вогню, артилерійські обстріли та збройні сутички призвели до переміщення 1,5 мільйона осіб, створюючи коливання у переміщенні населення, наприклад вторинні переселення, переміщення через лінію розмежування та повернення. Прибуття переселенців позначилося на місцевих громадах, зокрема на територіях із високим показником кількості внутрішньо переміщених осіб (ВПО) у порівнянні з місцевим населенням.

Активізація Кластеру з питань житла

У липні 2014 р. УВКБ ООН активізувало сектор житла та розпочало розробку секторної стратегії, передбачаючи відповідальність керівництва за Кластер із питань житла (КПЖ). Регіональний координатор Кластеру (РКЦ) Глобального кластеру з питань житла (ГКПЖ) працював в Україні з вересня 2014 р. Через місяць УВКБ ООН найняло його для керівництва сектором житла, перед формальною активізацією кластерної системи. Пізніше він став координатором Кластеру (КК) з питань житла та залишається таким і сьогодні.

Кластерну систему було активізовано 23 грудня 2014 р. із УВКБ ООН у якості провідного агентства для українського Кластеру з питань житла (ПАК), у партнерстві з Міністерством регіонального розвитку та житлового будівництва (Мінрегіонбуд) і Міністерством соціальної політики (Мінсоцполітики). У липні 2015 р. було активізовано регіональний Кластер з питань житла, розташований у Слов'янську, який очолювала організація People in Need. Багато джерел визнали перевагу того, що міжнародна неурядова організація (МНУО) виступає в якості співголови Кластеру з питань житла.

Заходи реагування

Заходи реагування на питання житла на підконтрольних українській владі територіях (ПУВТ) були в основному цілеспрямованими і доцільними, та підтримувалися координаційними службами КПЖ. Кластер із питань житла описувався як найбільш успішний кластер в Україні, із цінною системою управління інформацією (УІ) та процесами візуалізації, які охоплюють усю країну. Кластер із питань житла також керував технічними робочими групами (ТРГ), зокрема щодо підготовки житла до зимового періоду та надання грошової допомоги, які були необхідні для узгодження та стандартизації реагування на питання житла. Моніторинг грошових засобів для діяльності з питань житла показав високий рівень задоволеності одержувачів цією програмою.

Гуманітарна система описувалася як києвоцентрична і дещо відірвана від пріоритетів на місцях. Гуманітарні організації з усіх сил намагалися взаємодіяти з національним урядом, тоді як відносини з регіональними та місцевими органами залишалися порівняно кращими. Обмеження доступу до непідконтрольних українській владі територій (НУВТ) стали однією з головних проблем при забезпеченні надання швидкої та достатньої гуманітарної допомоги вразливим громадам на цих територіях.

Багато зосереджених на місцях організацій, зокрема УВКБ ООН, проводили неформальні зустрічі щодо забезпечення житлом, щоб краще скоординувати дії з цього питання. Проте, коли було активізовано регіональний центр Кластеру з питань житла, серед співробітників УВКБ ООН виникло багато непорозумінь, що тільки підкреслило відсутність внутрішнього усвідомлення кластерної системи.

Ключові співробітники Кластеру з питань житла несли подвійну відповідальність за КПЖ та УВКБ ООН до квітня 2015 р. У той час як основні джерела в цілому розуміли, що співробітники добре вправлялися з таким суміщенням зобов'язань, це розмивало межі між КПЖ та ПАК, а також сприяло наявному конфлікту інтересів протягом дискусій робочих груп із фінансових питань (РГФП).

Діяльність Кластеру з питань житла

Кластер з питань житла (ЗКПЖ) реагував на потреби партнерів КПЖ через проведення регулярних зустрічей у Києві та спеціальних регіональних координаційних зустрічей перед активацією регіонального центру у липні 2015 р., який базувався в Слов’янську.

Стратегія Кластеру з питань житла з визначеними ключовими пріоритетами для сектору була розроблена у вересні 2014 р. і переглянута у липні 2015 р. Перша зустріч Стратегічної дорадчої групи (СДГ) відбулася у грудні 2015 р., а до того часу всі стратегічні рішення та пріоритети приймалися в рамках пленарних зустрічей Кластеру з питань житла.

Команда Кластеру з питань житла (ККПЖ) очолювала ряд технічних робочих груп (ТРГ), які отримали схвальне визнання партнерів КПЖ. ККПЖ також проводила початкові дискусії з програмування грошової допомоги, де обговорювалися грошові засоби для забезпечення житлом, а також багатоцільовий грошовий грант (БЦГГ). У травні 2015 р. УКГП ООН активізувало міжсекторну робочу групу з фінансових питань (РГФП), що призвело до 3 місяців розбіжностей та переговорів між гуманітарними агентствами щодо узгодження суми виплати багатоцільового грошового гранту, а також до того, що гуманітарна команда країни (ГКК) вирішила виділити фінансові питання в окремий сектор у Плані гуманітарної допомоги. На жаль, це відвернуло увагу від надання гуманітарної допомоги.

Кластер із питань житла регулярно публікував оновлену інформацію про ситуацію та інформаційні бюлетені, поширюючи їх через електронну пошту та групи Google. Ці документи дозволили агентствам розробити інформаційні повідомлення для донорів, уряду та їхніх штаб-квартир. Форма Моніторингу після здійснення виплат (МПЗВ) фінансової допомоги, розробленої КПЖ, сприяла відповідності звітності агентств, покращила прозорість та підзвітність по відношенню до постраждалого населення.

У цілому, Кластер із питань житла був оцінений за інформацію, яку він надає. Однак, більшість матеріалу має на меті забезпечити огляд ситуації та спрямовується на організації у Києві. Виконавчі партнери бажають зростання інструментів та аналізу на місцях. У той час як команда Кластеру з питань житла була розцінена як відповідальна та корисна при реагуванні на індивідуальні запити організацій, вважається, що легкодоступність документів та можливість їх відслідковування могли б зберегти час.

Група Кластеру з питань житла забезпечує нарощування потенціалу для партнерів КПЖ, зокрема національних неурядових організацій (ННУО) через різноманітні форуми, ТРГ, ЗКПЖ та спеціальні індивідуальні зустрічі. Переклад зустрічей та основних документів англійською, російською та українською мовами має важливе значення для взаємодії з національними організаціями.

Висновки

У цілому, Кластер із питань житла вважається одним із найкращих та найбільш значущих кластерів гуманітарного реагування. Кожне ключове джерело висвітлює сильні сторони КПЖ у порівнянні з іншими кластерами в Україні.

Загальна оцінка показує задовільну пріоритезацію діяльності, проте деякі джерела висловлюють необхідність доопрацювання даної пріоритезації, підкреслюючи важливість потреб на непідконтрольних українській владі територіях та відсутність гуманітарної допомоги в цій зоні. Відсутність вихідних даних, зокрема на непідконтрольних українській владі територіях, становить проблему щодо ясного розуміння ситуації. Протокол зустрічей Кластеру з питань житла та міжкластерний план дій у надзвичайних ситуаціях описують необхідність підтримати органи влади в проведенні більш ефективного відстеження ВПО, з метою забезпечення загальних вихідних даних.

У світлі перехідного плану кластеру, органи влади в Києві, здаються, неготовими чи не бажають брати на себе ролі чи зобов'язання в подальших гуманітарних заходах реагування. Таким чином, найбільш імовірний сценарій деактивації Кластеру з питань житла полягає в покращенні гуманітарної ситуації шляхом мінімізації необхідності координувати заходи реагування та недоліки.